КОНЯЧКИ, ЩО ВМІЮТЬ МРІЯТИ

Після довгого неписання

Tue, 27 Nov 2007 09:47:50 GMT

Я обурена що капец!Я тут цілісіньку ніч писала якусь суцільну херню про ПРИБОРЫ РАДИАЦИОННОЙ РАЗВЕДКИ. На пару, як завше, порядно запізнилася, біжу здати прєпаду цю херню, а він мені - Уже позна!!!
Кажу шо позна.... Я роботу підписувала ізувєченимі пальцями за ніч.
А він мені - ну ладна... І вабщє ви рєцєдівістка!!!!!
не ну нє капец!!!!!!!!!!!! До чого це він? Я йому навіть нічого не відповіла...
На парі, виявляється, що написати тре було не так, ТРОХИ((((((
Паскудство. Шо за ГО, шо за пара, нафіг вона мені вобще впала????!!!!

І я не чистоплюйка, ну тре якось...

Wed, 11 Apr 2007 10:54:26 GMT

Як я ненавиджу, коли чоловіки сякаються просто посеред вулиці, з допомогою лише одного вказівного пальця, і характерний звук...
Ні, ну йде собі пшистойний буцімто чувак, - і потім отаке видає, а порівнявшись з тобою, ще шкіриться(до тебе)...

Треба було таки стукнути його по голові Кобилянською(шо тягла подрузі)

Wed, 11 Apr 2007 10:35:45 GMT

Блін ну чого так буває - рідні, але не близькі...
І ти маєш поводити себе як маєш, сміятися з жартів, розповідати про себе очевидні речі; а потім, щоби нікого не покусати треба - акторськи поглядати на годинник, придумувати, шо тре срочняк кудись йти, брехати шо тобі шкода....,а

зовсім потім-потім ще й вибирати штучні квіти(і, фактично, вже не для них)...

((((

Wed, 04 Apr 2007 12:28:57 GMT

Ненавиджу герпес!!!
Почуваю себе як Маша Распутіна, блін....

Нарешті!!!!!!!

Mon, 25 Dec 2006 13:55:47 GMT

І я тепер не просто вмію ставити клізьми, робити уколи, міряти тиск.... Я вмію відрізняти скарлатіну від краснухи!!! во! Це я вивчила шо тіко мона і отримала допуск до заліку з МЕДЕСИНИ))))))). А на філфаці то дужо важлива річ:)))

Було колись...

Tue, 19 Dec 2006 13:37:02 GMT

ЗОФІЙЧИНА ПРАВДА
Мама Зофійки завжди фарбувала нігті в рожевий (то були наче райдужні настрої). А губи – в морквяний. Стару помаду треба було виколупувати сірником (шкода, що Зофійка цього не пам’ятає!).

Мама Зофійки...

Її живіт ще був плоским, і вона вирішила кудись податися. Байдуже куди, аби тільки за межі свого маленького містечка, де вона народилася (і народить Зофійку), де вона живе/житиме, де, зрештою, і поховає її Зофійка...
На вокзалі зір привабив поїзд з блакитними фіранками на віконцях. Вона поквапилася і встигла купити білет...
Влаштувалася.
Хотіла спостерігати як змінюється малюнок за вікном, але була така заморена, що і незчулася як заснула.
Мама Зофійки проспала всю дорогу. Її розтормошила повнувата жіночка, коли вже всі пасажири виходили. Від тієї жіночки пахло м’ятою і мама Зофійки згадала як в дитинстві збирала трави в лісі, саме в цю пору...
Мама Зофійки йшла за приємною жіночкою і згадувала дитинство. Потім зупинилася. Побачила маленьку зелену крамничку і вирішила завітати...

Другу годину мама Зофійки блукала вулицями незнайомого міста. І її нічого не бентежило. Для неї не існувало ні шаленого болю в ногах, ні голоду, ні переживань... Вона тримала ніжну шовкову кофтинку. Зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку (придбала на згадку про цю подорож).
І тоді мама Зофійки думала, що коли люди будуть говорити про неї, то обов’язково згадуватимуть, що вона завжди фарбувала нігті в рожевий, губи – в морквяний, і носила прегарну соковито-зелену, в дрібний білий горошок,
кофтинку...

Зофійка...

Зофійці буде двадцять, коли вона вирішить викинути старезний шифоньєр, коли витягатиме і перебиратиме з нього речі і, коли знайде зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку, вицвівшу, але ще ніжну на дотик (шкода, що Зофійка не пам’ятає маминих розповідей про неї: де вона її придбала і про що кофтинка їй нагадувала).
Зофійці буде двадцять, коли вона вдягне колись прегарну соковито-зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку і буде танцювати сальсу, коли зачепиться за дверцята старезного шифоньєра і відірве середній ґудзик від кофтинки (він набиреться сил у польоті і приземлиться аж за канапою).
І їй так само буде двадцять, коли її затоплять сусіди з четвертого поверху і сильний струмок винесе той ґудзик посеред кімнати, коли трьохрічна дитина подруги підніме той білий ґудзик з червоного килимка і проковтне, коли той маленький білий ґудзик потрапить до каналізації (і потім мандруватиме світом).
Зофійці буде тридцять два, коли вона наважиться викинути старезний шифоньєр... А коли буде сорок вісім – її будинок знесуть...

А той маленький білий смердючий ґудзик мандруватиме світом (як добре, що Зофійка цього не знатиме!).

А...

Sun, 17 Dec 2006 16:17:21 GMT

я сьодні вперше їла оплатек)))Їла і багацько всього бажала всім. Так приємно на душі було, поки відчуття не зіпсували...

Снилося...

Sun, 17 Dec 2006 15:59:09 GMT

Снилося мені сьодні, окрім інших нєпрілічностей, шо я хряцаю жирний такий недужо зажарений, з кров*ю окорок. І жир пальцями тече...
А фішка в тому, шо я як з півроку - ВЕГЕТАРІАНКА.
І до чого той сон? Мо хто знає?

Блін! сессссссссія

Sat, 16 Dec 2006 13:04:39 GMT

Поки сьодні стояла в черзі на ксерокс таких метод надивилася: конспекти на скотчі, ізолєнті, нитках(прошиті). Розкладушками і гармошками...
Вирує в універі предсесійна паніка.
Дякувати Богу шо є хєрох, інакше...........

ВІТАННЯЧКА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Sat, 16 Dec 2006 12:17:03 GMT

Бажаю всього всього всього найкращого чарівній, талановитій, добрій, розуміючій, неповторній КАТРІНІ ХАДДАД!!!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ:))))))))))

Дивуюся!!!!

Fri, 15 Dec 2006 09:17:34 GMT

Болить горло? Ангіна?
Смоктав би краще
ТРАХІСАН!!!!!!!

Це реклама, що заполонила двері поїздів харківського метро.
Чим мотивуються люди, які придумують такі назви.
Чи то тіко в мене виникають непрілічні алюзії?

Вино.............не пила - слухала

Wed, 13 Dec 2006 15:52:51 GMT

Була вчора на "Молодому вині". Здебільшого все сподобалося.
Було таке відчуття, що барикаду заполонив каразінський філфак. До речі, переможниця теж звідти - Олена Черниш - студіює укр.мову та літературу. Симпатична талановита дівчина. Я за неї рада!

Єдине не розумію. Нашо Юлі Максимейко 3-є місце. У поетки дві збірки(якщо не помиляюсь) і вона член спілки?

Якщо чесно, то результати мене трішки розачарувалі...та жюрі ,мабуть, видніше...

Чому нема подібного для прозаїків? Чи є? підкажіть!

Доброго ранку!

Mon, 11 Dec 2006 07:33:42 GMT

Криза пройшла - я повернулася.

Їхала оце в універ. Я вже ненавиджу автобуси! Як завжди запізнилася.
На якійсь з зупинок зайшов триногий дідуган. Весь в орденах і медалях. Через 20 хв. увесь автобус знав: нещодавно його збила машина,у нього два гарних сина,було декілька дружин... і,взагалі,він парубок хоч куди! Та фішка в тому,шо дід страждає на енузєз. Від нього йде неймовірний сморід і він в любий момент може зробити незаплановану капость. Дивуюся я нашим автобусам і пасажирам! До того як зайшов дід усі штовхалися і сварилися. Не можливо було й руки опустити. А потім усі стали найкращими кумпелями і їхали в інтимній обстановці, даруючи десятки сантиметрів дідові-пахуну...

А місце пошкодували - може обпісяє.

5 копєєк

Tue, 21 Nov 2006 14:00:51 GMT

ПРИВІТ УСІМ!!!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!
Нарешті і Я долізла до ВАС!!!!!!!
З чого і радію трохи...цього якогось халепського дня! у мене криза!
Та взагалі я - балакуча,ємоційна,запальна...
Просто день справді халепський,чи то я така в ньому:)