<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna</id>
  <title>КОНЯЧКИ, ЩО ВМІЮТЬ МРІЯТИ</title>
  <subtitle>... І НЕ ТІЛЬКИ...</subtitle>
  <author>
    <name>Гелла Павлова</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2007-11-27T09:47:50Z</updated>
  <lj:journal userid="11607585" username="anilllegna" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom" title="КОНЯЧКИ, ЩО ВМІЮТЬ МРІЯТИ"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:3978</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/3978.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=3978"/>
    <title>Після довгого неписання</title>
    <published>2007-11-27T09:47:50Z</published>
    <updated>2007-11-27T09:47:50Z</updated>
    <lj:music>Якийсь німець співа</lj:music>
    <content type="html">Я обурена що капец!Я тут цілісіньку ніч писала якусь суцільну херню про ПРИБОРЫ РАДИАЦИОННОЙ РАЗВЕДКИ. На пару, як завше, порядно запізнилася, біжу здати прєпаду цю херню, а він мені - Уже позна!!!&lt;br /&gt;Кажу шо позна.... Я роботу підписувала ізувєченимі пальцями за ніч.&lt;br /&gt;А він мені - ну ладна... І вабщє ви рєцєдівістка!!!!!&lt;br /&gt;            не ну нє капец!!!!!!!!!!!! До чого це він? Я йому навіть нічого не відповіла...&lt;br /&gt;На парі, виявляється, що написати тре було не так, ТРОХИ((((((&lt;br /&gt;Паскудство. Шо за ГО, шо за пара, нафіг вона мені вобще впала????!!!!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:3801</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/3801.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=3801"/>
    <title>І я не чистоплюйка, ну тре якось...</title>
    <published>2007-04-11T10:54:26Z</published>
    <updated>2007-04-11T11:29:19Z</updated>
    <category term="чоловіки"/>
    <content type="html">Як я ненавиджу, коли чоловіки сякаються просто посеред вулиці, з допомогою лише одного вказівного пальця, і характерний звук...&lt;br /&gt;Ні, ну йде собі пшистойний буцімто чувак, - і потім отаке видає, а порівнявшись з тобою, ще шкіриться(до тебе)...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Треба було таки стукнути його по голові Кобилянською(шо тягла подрузі)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:3498</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/3498.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=3498"/>
    <title>anilllegna @ 2007-04-11T13:23:00</title>
    <published>2007-04-11T10:35:45Z</published>
    <updated>2007-04-11T10:35:45Z</updated>
    <category term="родичі"/>
    <content type="html">Блін ну чого так буває - рідні, але не близькі...&lt;br /&gt;І ти маєш поводити себе як маєш, сміятися з жартів, розповідати про себе очевидні речі; а потім, щоби нікого не покусати треба -  акторськи поглядати на годинник, придумувати, шо тре срочняк кудись йти, брехати шо тобі шкода....,а &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;зовсім потім-потім ще й вибирати штучні квіти(і, фактично, вже не для них)...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:3104</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/3104.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=3104"/>
    <title>((((</title>
    <published>2007-04-04T12:28:57Z</published>
    <updated>2007-04-04T12:28:57Z</updated>
    <content type="html">Ненавиджу герпес!!!&lt;br /&gt;Почуваю себе як Маша Распутіна, блін....</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:3039</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/3039.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=3039"/>
    <title>Нарешті!!!!!!!</title>
    <published>2006-12-25T13:55:47Z</published>
    <updated>2006-12-25T13:55:47Z</updated>
    <content type="html">І я тепер не просто вмію ставити клізьми, робити уколи, міряти тиск.... Я вмію відрізняти скарлатіну від краснухи!!! во! Це я вивчила шо тіко мона і отримала допуск до заліку з МЕДЕСИНИ))))))). А на філфаці то дужо важлива річ:)))</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:2721</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/2721.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=2721"/>
    <title>Було колись...</title>
    <published>2006-12-19T13:37:02Z</published>
    <updated>2006-12-19T13:37:02Z</updated>
    <content type="html">ЗОФІЙЧИНА ПРАВДА&lt;br /&gt;Мама Зофійки завжди фарбувала нігті в рожевий (то були наче райдужні настрої). А губи – в морквяний. Стару помаду треба було виколупувати сірником (шкода, що Зофійка цього не пам’ятає!). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Мама Зофійки...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt; Її живіт ще був плоским, і вона вирішила кудись податися. Байдуже куди, аби тільки за межі свого маленького містечка, де вона народилася (і народить Зофійку), де вона живе/житиме, де, зрештою, і поховає її Зофійка...&lt;br /&gt;На вокзалі зір привабив поїзд з блакитними фіранками на віконцях. Вона поквапилася і встигла купити білет...&lt;br /&gt;Влаштувалася.&lt;br /&gt;Хотіла спостерігати як змінюється малюнок за вікном, але була така заморена, що і незчулася як заснула. &lt;br /&gt;Мама Зофійки проспала всю дорогу. Її розтормошила повнувата жіночка, коли вже всі пасажири виходили. Від тієї жіночки пахло м’ятою і мама Зофійки згадала як в дитинстві збирала трави в лісі, саме в цю пору...&lt;br /&gt;Мама Зофійки йшла за приємною жіночкою і згадувала дитинство. Потім зупинилася. Побачила маленьку зелену крамничку і вирішила завітати...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Другу годину мама Зофійки блукала вулицями незнайомого міста. І її нічого не бентежило. Для неї не існувало ні шаленого болю в ногах, ні голоду, ні переживань... Вона тримала ніжну шовкову кофтинку. Зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку (придбала на згадку про цю подорож).&lt;br /&gt;І тоді мама Зофійки думала, що коли люди будуть говорити про неї, то обов’язково згадуватимуть, що вона завжди фарбувала нігті в рожевий, губи – в морквяний, і носила прегарну соковито-зелену, в дрібний білий горошок, &lt;br /&gt;кофтинку...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Зофійка...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Зофійці буде двадцять, коли вона вирішить викинути старезний шифоньєр, коли витягатиме і перебиратиме з нього речі і, коли знайде зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку, вицвівшу, але ще ніжну на дотик (шкода, що Зофійка не пам’ятає маминих розповідей про неї: де вона її придбала і про що кофтинка їй нагадувала).&lt;br /&gt;Зофійці буде двадцять, коли вона вдягне колись прегарну соковито-зелену, в дрібний білий горошок, кофтинку і буде танцювати сальсу, коли зачепиться за дверцята старезного шифоньєра і відірве середній ґудзик від кофтинки (він набиреться сил у польоті і приземлиться аж за канапою).&lt;br /&gt;І їй так само буде двадцять, коли її затоплять сусіди з четвертого поверху і сильний струмок винесе той ґудзик посеред кімнати, коли трьохрічна дитина подруги підніме той білий ґудзик з червоного килимка і проковтне, коли той маленький білий ґудзик потрапить до каналізації (і потім мандруватиме світом). &lt;br /&gt;Зофійці буде тридцять два, коли вона наважиться викинути старезний шифоньєр... А коли буде сорок вісім – її будинок знесуть...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А той маленький білий смердючий ґудзик мандруватиме світом (як добре, що Зофійка цього не знатиме!).  </content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:2324</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/2324.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=2324"/>
    <title>А...</title>
    <published>2006-12-17T16:17:21Z</published>
    <updated>2006-12-17T16:17:21Z</updated>
    <content type="html">я сьодні вперше їла оплатек)))Їла і багацько всього бажала всім. Так приємно на душі було, поки відчуття не зіпсували...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:2253</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/2253.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=2253"/>
    <title>Снилося...</title>
    <published>2006-12-17T15:59:09Z</published>
    <updated>2006-12-17T15:59:09Z</updated>
    <content type="html">Снилося мені сьодні, окрім інших нєпрілічностей, шо я хряцаю жирний такий недужо зажарений, з кров*ю окорок. І жир пальцями тече...&lt;br /&gt;А фішка в тому, шо я як з півроку - ВЕГЕТАРІАНКА.&lt;br /&gt;І до чого той сон? Мо хто знає?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:1564</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/1564.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=1564"/>
    <title>Блін! сессссссссія</title>
    <published>2006-12-16T13:04:39Z</published>
    <updated>2006-12-16T13:04:39Z</updated>
    <lj:music>матюки іграків</lj:music>
    <content type="html">Поки сьодні стояла в черзі на ксерокс таких метод надивилася: конспекти на скотчі, ізолєнті, нитках(прошиті). Розкладушками і гармошками...&lt;br /&gt;Вирує в універі предсесійна паніка.&lt;br /&gt;Дякувати Богу шо є хєрох, інакше...........</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:1457</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/1457.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=1457"/>
    <title>ВІТАННЯЧКА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!</title>
    <published>2006-12-16T12:17:03Z</published>
    <updated>2006-12-16T12:17:03Z</updated>
    <lj:music>клацання клавіш</lj:music>
    <content type="html">Бажаю всього всього всього найкращого чарівній, талановитій, добрій, розуміючій, неповторній КАТРІНІ ХАДДАД!!!&lt;br /&gt;З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ:))))))))))</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:1165</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/1165.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=1165"/>
    <title>Дивуюся!!!!</title>
    <published>2006-12-15T09:17:34Z</published>
    <updated>2006-12-15T09:17:34Z</updated>
    <content type="html">Болить горло? Ангіна? &lt;br /&gt;Смоктав би краще &lt;br /&gt;ТРАХІСАН!!!!!!!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Це реклама, що заполонила двері поїздів харківського метро.&lt;br /&gt;Чим мотивуються люди, які придумують такі назви.&lt;br /&gt;Чи то тіко в мене виникають непрілічні алюзії?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:916</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/916.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=916"/>
    <title>Вино.............не пила - слухала</title>
    <published>2006-12-13T15:52:51Z</published>
    <updated>2006-12-13T15:52:51Z</updated>
    <content type="html">Була вчора на "Молодому вині". Здебільшого все сподобалося.&lt;br /&gt;Було таке відчуття, що барикаду заполонив каразінський філфак. До речі, переможниця теж звідти - Олена Черниш - студіює укр.мову та літературу. Симпатична талановита дівчина. Я за неї рада!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Єдине не розумію. Нашо Юлі Максимейко 3-є місце. У поетки дві збірки(якщо не помиляюсь) і вона член спілки?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Якщо чесно, то результати мене трішки розачарувалі...та жюрі ,мабуть, видніше...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Чому нема подібного для прозаїків? Чи є? підкажіть!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:531</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/531.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=531"/>
    <title>Доброго ранку!</title>
    <published>2006-12-11T07:33:42Z</published>
    <updated>2006-12-11T07:33:42Z</updated>
    <lj:music>тиша</lj:music>
    <content type="html">Криза пройшла - я повернулася.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Їхала оце в універ. Я вже ненавиджу автобуси! Як завжди запізнилася.&lt;br /&gt;На якійсь з зупинок зайшов триногий дідуган. Весь в орденах і медалях. Через 20 хв. увесь автобус знав: нещодавно його збила машина,у нього два гарних сина,було декілька дружин... і,взагалі,він парубок хоч куди! Та фішка в тому,шо дід страждає на енузєз. Від нього йде неймовірний сморід і він в любий момент може зробити незаплановану капость. Дивуюся я нашим автобусам і пасажирам! До того як зайшов дід усі штовхалися і сварилися. Не можливо було й руки опустити. А потім усі стали найкращими кумпелями і їхали в інтимній обстановці, даруючи десятки сантиметрів дідові-пахуну...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А місце пошкодували - може обпісяє.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:anilllegna:348</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://anilllegna.livejournal.com/348.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://anilllegna.livejournal.com/data/atom/?itemid=348"/>
    <title>5 копєєк</title>
    <published>2006-11-21T14:00:51Z</published>
    <updated>2006-11-21T14:00:51Z</updated>
    <lj:music>гудіння кранів</lj:music>
    <content type="html">ПРИВІТ УСІМ!!!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!&lt;br /&gt;Нарешті і Я долізла до ВАС!!!!!!!&lt;br /&gt;З чого і радію трохи...цього якогось халепського дня! у мене криза!&lt;br /&gt;Та взагалі я - балакуча,ємоційна,запальна...&lt;br /&gt;Просто день справді халепський,чи то я така в ньому:)</content>
  </entry>
</feed>
