Хто такі медіа-активісти?
Вони — нове покоління, яке живе у сучасному світі. У них є віртуальні яйця у вигляді сайтів, е-мейлів, мобільних телефонів. Вони – медіа-активісти, що влаштовують акції в Інтернеті і підривають усталені традиції.
Медіа-активісти займають активну громадянську позицію. Вони хочуть донести свою точку зору до інших і змінити настрої, які культивують традиційні медіа, диктуючи власну точку зору. А Інтернет, то чи не єдине місце, де вони можуть без перешкод займатися своєю активістською діяльністю.
На місце старомодних анархістів з їх бомбами та «коктейлями Молотова» приходять саме медіа-активісти, які підривають усталені традиції своїми власними, можливо, більш ефективними засобами: за допомогою відкритого програмного забезпечення, сайтів без цензури та самвидаву, що розповсюджується за допомогою новітніх технологій. Такі сайти активістів, є як правило, відкритим ресурсом, тому поповнити ряди медіа-активістів може будь-хто, хто розділяє їх погляди.
Самі ж активісти стверджують що Медіа-компаніям ніколи не вдасться їх знищити, як неможливо знищити індивідуальний протест та громадянську протидію. Завдяки появі новітніх комунікаційних технологій відбувається демократизація засобів масової інформації. Інтернет дозволяє отримати всім власну трибуну для проголошення ідей та аудиторію у вигляді прихильників та однодумців, або ж просто поділитися інформацією. Концепція відкритого ресурсу швидко стала популярною і здобула нові аудиторії, через що медійні компанії опинилися під загрозою їх втрати.
Медіа активісти вважають, що свобода самовираження — понад усе, тому не хочуть співпрацювати з організованими медіа.
Так висловлює себе радикально налаштована частина суспільства, миттєво реагуючи на політичні події в країні та за її межами, даючи їм свою, подекуди неоднозначну, характеристику. Одним з найвідоміших активістських проектів є сайт www.indymedia.org, що позиціонує себе як новий некомерційний інформаційний канал, що відкритий для взаємозв'язку усіх користувачів. На сайті реалізований механізм «вільної публікації». Це означає, що матеріали та коментарі до них надходять до стрічки новин від будь-яких користувачів, які зацікавлені у вільному обміні інформації та дискусії.
Медіа-активісти — інформаційні бійці, які проголошують боротьбу із суспільством, де інформацією керують медіа корпорації.

Блоґи та ЗМІ: конкуренція чи співробітництво?
Вплив блоґосфери на розвиток журналістики — питання, яке все частіше піднімається на сторінках ЗМІ та в дискусіях професійних спільнот. Дослідники вважають, що блоги створили феномен громадянської журналістики, який потрібно досліджувати і розвивати, бо це — нова журналістська якість за якою, можливо, майбутне. Так, будь-який блоґґер — «сам собі журналіст/репортер». А потенційна аудиторія такого журналіста, усі користувачі Інтернету.
У чому ж саме полягає вплив блоґосфери на розвиток сучасної професійно-традиційної журналістики? З’ясуймо це.
Позитивний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Хоч як це не дивно звучить, але блоґи можуть допомагати глобальній журналістській спільноті ставати міцнішою. Через блоґи можна знайти потрібні контакти; цікавих героїв майбутніх публікацій; можна проконсультуватися з колегами, спеціалістами, чи просто знайти роботу. Ось наприклад, у російськомовному Livejournal існує декілька тематичних спільнот, які об’єднують працівників ЗМІ. Найпопулярніша з них є спільнота Paparazzi. У деякому сенсі журналістський сегмент блоґосфери виконує функції «віртуальної спілки журналістів», чи «профспілки».
Блоґи також можуть зближувати журналістів з їх потенційними читачами. Кмітливий журналіст за допомогою тих же блоґів швиденько «прощупає» суспільну думку з будь-якого питання. Він відстежить реакції/відголоси на потрібні йому публікації, отримає репліки, які при нагоді використає у своїх безсмертних матеріалах. А відстежити – дуже просто. Існують спеціальні пошукові системи. Google і Яндекс (куди ж без них) ретельно і швидко шукають по блоґах. Дивно тільки те, що цим мало хто користується з професійних журналістів.
Блоґи позитивно впливають на оперативність ЗМІ: якщо блоґґер виявляється очевидцем події, то він встигає повідомити про неї в своєму блозі швидше, ніж журналісти дістануться до місця події. Як от у вересні 2001 року. Блоґґери вперше перетворилися на джерело інформації для «великих» ЗМІ. Нью-Йоркські автори Інтернет-щоденників вели репортаж з місця подій про теракт 11 вересня. Блоґґери публікували фотографії, описували події, свідками яких стали, розповіді очевидців, чутки та ін. Чи коли терористи захопили «Норд-Ост», багато користувачів Інтернету регулярно спостерігали за блоґами москвичів, які мешкали поруч або отримували оперативну інформацію з місця подій.
Приклади наведені вище по суті і є тим, що отримало назву «громадянська журналістика».
Всевидющі блоґґери виконують також функцію «суспільного контролю» за діяльністю ЗМІ: тепер пресі не так легко проігнорувати події, применшити чи прибільшити їх значимість – блоґґери моментально відмітять цей факт і презентують свою альтернативну версію того, що відбувається. Легендарними стали блоґи мешканців Багдада, писані під час американських бомбардувань. Люди писали про страх, біль і страждання – про те, чим вони жили і що їх по-справжньому хвилювало. «Це, здається, був єдиний спосіб глянути на цю війну зсередини – бо і в популярних репортажах CNN, і на істотно менш популярних сайтах іракських офіційних установ усе виглядало чомусь радикально інакшим» зазначає Лєшек Ольшанський, дослідник блоґів і Інтернет-журналістики.
Крім того читач блоґів обирає, що йому читати сам. Ніхто не може нав’язати йому ту чи іншу думку. Читач формує свою власну «оповістку дня» з множин авторських колонок – блоґів – яким він довіряє і які відповідають його інтересам.
Негативний вплив блоґосфери на розвиток традиційних ЗМІ
Але у розвитку блоґосфери є фактори, які не дозволяють розцінювати мережеві щоденники як журналістський продукт. І це ставить під сумнів позитивний вплив блоґосфери на сучасну журналістику. По-перше, дуже впадає в око те, що автори щоденників, ясна річ, не дотримуються тих вимог до текстів, що ставить професійна журналістика. Відносна свобода і неформальність дозволяє не тільки відмінити поняття «формату», але й ігнорувати такі закони журналістики, як перевірка інформації, посилання на джерело, висвітлення як мінімум двох точок зору тощо.
Нажаль, сьогодні блоґи все частіше використовуються для «зливу» неперевіреної інформації і деяких текстів, які не вкладаються ні в які професійні рамки. Крім того, завдяки блоґам, штатні журналісти отримали можливість швидко отримувати потрібну інформацію, не виходячи з редакції, і не зробивши жодного дзвінка. Це може призвести до того, що журналісти просто розучаться працювати з джерелами і добувати інформацію «ногами». Часто також журналісти використовують у своїх матеріалах ідеї, відомості та погляди, отримані ними у чужих блоґах, забуваючи поділитися гонораром:) і авторством. Тобто вони займаються плагіатом, який здається «несправжнім» завдяки недоказовості і знеособленості Інтернету. Та й достовірність інформації, яку через блоґи вкидають у медійний простір люди, що називають себе очевидцями подій, або, що претендують на поінформованість у якій-небудь сфері, – часто неможливо перевірити, тому блоґосфера нерідко виявляється джерелом різного характеру навмисних і ненавмисних провокацій.
На мою думку професійним журналістам треба на сто відсотків використовувати можливості які надає блоґосфера. Головне чинити в міру і обґрунтовано.

Я обурена що капец!Я тут цілісіньку ніч писала якусь суцільну херню про ПРИБОРЫ РАДИАЦИОННОЙ РАЗВЕДКИ. На пару, як завше, порядно запізнилася, біжу здати прєпаду цю херню, а він мені - Уже позна!!!
Кажу шо позна.... Я роботу підписувала ізувєченимі пальцями за ніч.
А він мені - ну ладна... І вабщє ви рєцєдівістка!!!!!
не ну нє капец!!!!!!!!!!!! До чого це він? Я йому навіть нічого не відповіла...
На парі, виявляється, що написати тре було не так, ТРОХИ((((((
Паскудство. Шо за ГО, шо за пара, нафіг вона мені вобще впала????!!!!

Як я ненавиджу, коли чоловіки сякаються просто посеред вулиці, з допомогою лише одного вказівного пальця, і характерний звук...
Ні, ну йде собі пшистойний буцімто чувак, - і потім отаке видає, а порівнявшись з тобою, ще шкіриться(до тебе)...

Треба було таки стукнути його по голові Кобилянською(шо тягла подрузі)

Блін ну чого так буває - рідні, але не близькі...
І ти маєш поводити себе як маєш, сміятися з жартів, розповідати про себе очевидні речі; а потім, щоби нікого не покусати треба - акторськи поглядати на годинник, придумувати, шо тре срочняк кудись йти, брехати шо тобі шкода....,а

зовсім потім-потім ще й вибирати штучні квіти(і, фактично, вже не для них)...

Ненавиджу герпес!!!
Почуваю себе як Маша Распутіна, блін....

І я тепер не просто вмію ставити клізьми, робити уколи, міряти тиск.... Я вмію відрізняти скарлатіну від краснухи!!! во! Це я вивчила шо тіко мона і отримала допуск до заліку з МЕДЕСИНИ))))))). А на філфаці то дужо важлива річ:)))

ЗОФІЙЧИНА ПРАВДА
Мама Зофійки завжди фарбувала нігті в рожевий (то були наче райдужні настрої). А губи – в морквяний. Стару помаду треба було виколупувати сірником (шкода, що Зофійка цього не пам’ятає!).

Мама Зофійки...

( Read more... )

я сьодні вперше їла оплатек)))Їла і багацько всього бажала всім. Так приємно на душі було, поки відчуття не зіпсували...

Снилося мені сьодні, окрім інших нєпрілічностей, шо я хряцаю жирний такий недужо зажарений, з кров*ю окорок. І жир пальцями тече...
А фішка в тому, шо я як з півроку - ВЕГЕТАРІАНКА.
І до чого той сон? Мо хто знає?

Поки сьодні стояла в черзі на ксерокс таких метод надивилася: конспекти на скотчі, ізолєнті, нитках(прошиті). Розкладушками і гармошками...
Вирує в універі предсесійна паніка.
Дякувати Богу шо є хєрох, інакше...........

Бажаю всього всього всього найкращого чарівній, талановитій, добрій, розуміючій, неповторній КАТРІНІ ХАДДАД!!!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ:))))))))))

Болить горло? Ангіна?
Смоктав би краще
ТРАХІСАН!!!!!!!

Це реклама, що заполонила двері поїздів харківського метро.
Чим мотивуються люди, які придумують такі назви.
Чи то тіко в мене виникають непрілічні алюзії?

Була вчора на "Молодому вині". Здебільшого все сподобалося.
Було таке відчуття, що барикаду заполонив каразінський філфак. До речі, переможниця теж звідти - Олена Черниш - студіює укр.мову та літературу. Симпатична талановита дівчина. Я за неї рада!

Єдине не розумію. Нашо Юлі Максимейко 3-є місце. У поетки дві збірки(якщо не помиляюсь) і вона член спілки?

Якщо чесно, то результати мене трішки розачарувалі...та жюрі ,мабуть, видніше...

Чому нема подібного для прозаїків? Чи є? підкажіть!

Криза пройшла - я повернулася.

Їхала оце в універ. Я вже ненавиджу автобуси! Як завжди запізнилася.
На якійсь з зупинок зайшов триногий дідуган. Весь в орденах і медалях. Через 20 хв. увесь автобус знав: нещодавно його збила машина,у нього два гарних сина,було декілька дружин... і,взагалі,він парубок хоч куди! Та фішка в тому,шо дід страждає на енузєз. Від нього йде неймовірний сморід і він в любий момент може зробити незаплановану капость. Дивуюся я нашим автобусам і пасажирам! До того як зайшов дід усі штовхалися і сварилися. Не можливо було й руки опустити. А потім усі стали найкращими кумпелями і їхали в інтимній обстановці, даруючи десятки сантиметрів дідові-пахуну...

А місце пошкодували - може обпісяє.

ПРИВІТ УСІМ!!!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!!УСІМ!!!!!!!!!!
Нарешті і Я долізла до ВАС!!!!!!!
З чого і радію трохи...цього якогось халепського дня! у мене криза!
Та взагалі я - балакуча,ємоційна,запальна...
Просто день справді халепський,чи то я така в ньому:)